Місцевість, де проживав Урук зі своїм народом називалась Пелена.

Територія, на якій вони були розташовані, майстерно прихована від сторонніх очей. Лише ті, хто точно знають куди йти, зможуть знайти її.

Перед входом на ворожу територію, четверо слідопитів зупинили Алана, для того, щоб той показав докази про те, що він роздобув всі три флюїди. Алан показав їх, йому сказали очікувати на місці, доки один з інфікованих не сповістить про це Урука. Очікування було не довгим − через вісім хвилин слідопит повернувся зі звісткою, що Алану дозволили прохід, проте не варто роздивлятися все та бродити як заманеться, а вирушити одразу ж до вождя. Під супроводом, Алан зайшов до тронної зали фортеці, де потираючи руки сидів Урук, який одразу ж наказав Алану:

− Показуй!

Герой неохоче діставав заповнені шприці зі своєї сумки. Наступні слова були за ним: − Спочатку, скажи де дівчина?

− Бачу, ти не віриш моїм словам! Ти отримав моє слово про її недоторканність. Вона в безпечному місці − відповів Урук.

− Так не піде. Покажи її мені, інакше прямо в цій залі, на власні очі ти побачиш, як те, що ти так давно хотів та про що мріяв − зникне.

Урук переглянувся зі слідопитами та махнув головою до них. Після своєрідного жесту начальник караулу слідопитів вдарив деревʼяною стороною списа по ногам Алана і тей впав на коліна. Потім Урук припіднявся та цілеспрямовано аішов оглядати головного героя. Коли справа дійшла до сумки, то вона виявилась порожньою. Люті вожака інфікованих не було меж. Спіймавши Алана за горло, Урук підійняв героя вверх та заволав:

− Ти нас всіх тут дурнями вважаєш?!

− Емма попереджала мене, що вам не варто довіряти.

− Я б міг однією рукою скрутити твою жилаву шию, якби ти не був мені потрібен!

Урук кинув Алана на землю та продовжив:

− Я не знаю, де ти заховав шприці, таким чином, щоб мої слідопити цього не помітили, проте, маю визнати − ти чудово блефуєш. Не бався з вогнем, даю тобі ще один шанс. Я хотів доручити це завдання своїм підопічним, але воно буде твоїм − знайди для мене інклюзи.

− Інклюзи?

− Інклюзами називаються будь-які тваринні або рослинні вкраплення в бурштині. Сотні мільйонів років, смола дерев крапала на землю, створюючи їх. Бурштин, з інклюзом завжди був дороговартісним і це не дивно. Для свого багатства я один повинен володіти таким камінням. Також, це дозволить вивчити фауну та флору, які населяли планету Земля до нашої ери. Знайди мені інклюз оси, скорпіона, цикади, павука, саламандри та одну мʼясоїдну рослину яка носить назву роридула. Твій час обмежений, не змушуй мене довго чекати. А тепер, забирайся!

Алан був не з простих , коли слідопити вивели його та зачинили ворота, він підібрав скинуті ним же шприці в траві недалеко від входу і сказав про себе:

− Дуринда ти, а не син Грифа. От де тепер мені знайти ті кляті інклюзи.

Раптово до Алана впевнено підбіг Лихар, той самий, що допоміг з лідером морських мисливців та почав говорити:

− Прошу, пощади. Я тобі не ворог. Мені остогидло слухати ідіотські накази, хочу просто робити сам те, що вважаю за потрібне. Дай вгадаю, Урук відправив тебе на пошуки інклюзів, правда ж?

− Так, та яке тобі діло до мене та до моїх справ вцілому?

− Знуву ж таки, не запитуй, навіщо я допомагаю тобі, візьми лиш інклюз недорозвиненого дракона. Він переходив з покоління в покоління в моїй сімʼї. Я отримав його від бабці у спадок, яка теж була проти, якщо можна так сказати, «диктатури». Вік цього інклюзу ніхто не знає напевно та не може визначити. Кожного разу, коли ти проходитимеш біля бурштину, він починатиме тремтіти − це означає, що унікальні інклюзт десь поруч. Перший інклюз тобі потрібно знайти самостійно, та після знахідки, цей унікальний бурштин з істотою всередині, золотою стежкою відмітить, де знаходяться всі інші. Лише тримай його в руці під час пошуків, щоб золоті стежки не зникли прямо перед очима. Прощавай, більше ми з тобою не побачимось.

Залишивши Алана наодинці з пританням, де ж хоча б приблизно шукати перший інклюз, Лифар зник. Головний герой вирішив оглянути інклюз, який передав йому Лифар, уважніше, та помітив, що зверху на ньому ще залишилося трохи трави та малесеньких тюльпанів, які тільки-тільки почали проростати. Тюльпановий степ розташовувався не далеко, буквально дві милі від головного героя. Знайшовши степ, герой почав блукати ним та помвтив, як група польових мишей намагається щось відкопати. Він розігнав їх, вдаривши кілька разів ногою по ґрунту, та побачив мерцання крізь землю. Алан почав вікопувати приховане набагато активніше голими руками, в результаті цього, головному герою вдалося знайти інклюз павука. Однією рукою піднявши його, а в іншій − тримаючи інклюз Лихаря, він побачив перед собою пʼять золотих стежок. Все, що залишалося Алану − вирішити, з якої ж розпочати.