Прокинувшись зранку, герої герої провели свої ритуали, щоб виглядати пристойно для виступу перед різними племенами. Що б там не було, та все ж потрібно бути прикладом для наслідування. Племена вже кілька годин були на своїх місцях та готові слухати. Тепер, питання ставила Емма головному герою:

− Розповідай все, що тобі відомо на цю тему та зроби акцент на діловій та соціальнопобутовій красномовності.

− Соціальна значимість красномовності високо оцінювалась ще в античну епоху. Платон говорив про риторику, що це «завоювання душі словами». Аристотель вказував на те, що мистецтво говорити − це природній дар, талант. На його думку, успішна промова оратора залежить від чесності та благородства намірів того, хто говорить, від логіки мовлення до піднесення, захоплення оратора. Як бачимо, благородство цілей, етичність ще в давні часи була критерієм оцінки мовленнєвої взаємодії. Справа в тому, що риторика, мистецтво говорити, красномовність − явище історичне та вимоги до нього тісно повʼязані з особливостями епохи. Так, наприклад, історія є свідком, що під час потужних народних революцій публічні виступи, хто б то не був, відрізнялись виразною емоційністю, словниковий запас характеризувався підбором відповідних слів та виразів, яким властиві пафос, піднесення, звеличення. Риторика, окрім історичного, має також національне коріння. Швидкість мовлення, манера говорити, жестикуляція, поведінка під час виступу співвідносяться з національними рисами. Звісно, звʼязок характеристик мовлення з історичними та національними рисами має характер тенденції, а не суворого закону, однак, з цією тенденцією доводиться рахуватися тому, хто готується до публічних виступів та хоче, щоб вони були успішними. Ораторське мистецтво філігранне, воно існує в різних жанрах. В наш час, коли людство нарешті усвідомило те, що спільними загальнолюдськими зусиллями можна зберегти природу, умови нашого існування на земній кулі, потрібна єдина екологічна політика, дипломатичні контакти та взаємодія. Однак, особливості мовлення дипломата, без сумніву, є. Зазвичай вони характеризуються тим, що дипломат представляє в своїй особі всю країну та відстоює її інтереси.

Кожному його слову надається більше значення. Звідси і жорстокі вимоги до підбору слів, до емоційного забарвлення мовлення, до її сенсового аспекту, логічній будові, стилю мовлення та до інших характеристик, включно з такими, як дикція та інші. Адже, якщо дипломат має погану дикцію, це може завдати клопоту в переговорах, його можуть неправильно зрозуміти, через це можливі непотрібні та некоректні висновки, що може слугувати причиною неприємних наслідків. Специфічні риси має також мистецтво лектора або ж пропагандиста. Лектор повинен бути гарним спеціалістом тієї області, з якою він знайомить слухачів, рівень його кваліфікації як профільного спеціаліста слухачі помітять доволі швидко, в ході знайомства з його повідомленням, доповіддю, з його мовленням. Проте лектор – пропагандист повинен, окрім як володіти методичним аспектом, ще й вміти «подати» матеріал найбільш зручним способом, побудувати свої наративи таким чином, щоб виникло бажання йти цим шляхом наукового пошуку. Іншими словами, лекторська красномовність обовʼязково повинна бути підкріпленна майстерністю без жодних але.

Ділова красномовність завоювала собі відповідне місце в класифікації видів риторики зовсім нещодавно. Нікому в часи Аристотеля, Демосфена не спало б на думку виділити цей вид красномовності як специфічний. Зараз саме ця гілка ораторського мистецтва цвіте «пишним цвітом». Однак потрібно памʼятати про те, що формулювання цілі бесіди, цікавої для одних, не завжди заслуговуватиме на увагу інших. Тому, припускаючи свій варіант цілі, варто памʼятати про те, що її потрібно обговорити з представниками іншої точки зору. Якщо бесіда проходитиме на досить високому посадовому рівні, обмін думками про цілі бесіди іноді варто перенести на папір , тоді буде легше продумати формулювання цілей та осмислити їх. Проте, якщо узгодження в усній формі, формулювання цілі бесіди має бути максимально короткою, однознано зрозумілою та цікавою для всіх, хто готовий взяти участь в діловій бесіді.

Звертаючись з пропозицією провести ділову бесіду, варто памʼятати та зважати на спецтфічні людські якості майбутнього співрозмовника, про попередні спроби мати з ним справи, вдалі, чи ні, нарешті, про стан його здоровʼя, настрій та самопочуття в даний момент. Можливо, першою, ключовою фразою повинно бути щире співчуття по відношенню до нього з вашого боку з того чи іншого приводу, а можливо, таке співчуття він розцінить як безтактність, за спробу «всунути свого носа до чужого проса» − вся справа в індивідуальних особистостях даної людини.

− Як на рахунок військового та духовного красномовства?

− Військове красномовство має бути чітким, коротким та сильним. Щоб мати вплив на маси військ, начальника повинні зрозуміти солдати, він повинен здобути їхню довіру. Окрім того, промова полководця має відповідати характеру армії та обстановці всередині. Ще в давнину полководець був разом з тим оратором. Генріх IVрозпочав нову епоху в історії красномовства: замість дій, для нього було достатньо лише кілька слів, аби його військо йшло прямо до цілі.

В середньовіччі до суспільної промови допускалися представники виключно вищих, привілегійованих прошарків: військово- аристократичного та духовенства. Єдиною сферою реалізації права «на промову», котра була достцпна практично кожному, залишалась духовна промова. Старозавітна риторика просякнута перш за все героїко-патріотичним пафосом боротьби малого народу з сильними та багаточисельними противниками. Саме ці молитви характерні для військової риторики Олівера Кромвеля. «Солдатська кишенькова Біблія», яка розповсюджувалась всередині війська, один з перших солдатських катехизисів, котрі мали за мету виховання високих морально-вольових якостей війська. Ідея релігійного обовїязку стала офіційною ідеологією армії Кромвеля. Вперше у воєнній історії від солдата вимагали, щоб він виконував свій обовʼязок. Військове красномовство зникає у Європі першої половини XVII сторіччя.

Релігійний пафос військових промов гине, разом з вождем протестанства. В абсолютній монархії Людовіка XIV держава виступала в особі монарха, якому піддані зобовʼязані були підкорюватись без жодних винятків, і замість суспільної думки ми бачимо лише «державний монолог» короля. Додам також щодо духовного красномовства − рід духовного красномовства зазвичай був повʼязаний з викладом та реалізацією різних релігійних тем. За тисячі років християнства були розроблені жанри церковнобогословської мови. До таких жанрів можна віднести: проповідь, вітання, некролог, бесіду, повчання, послання, лекцію в духовній симінарії, а сьогодні сюди також можна віднести виступи священнослужителів.

− І останнє на сьогодні. Що називають академічним красномовством?

− Під «академічним» красномовством маємо на увазі чітко науковий характер красномовства, яке відрізняється глибокою аргументованістю, чітким стилем мовлення, до того ж має специфічну термінологію. Академічне красномовство сприяє розвитку творчого мислення. Воно відрізняється за пізнавальним напрямом, інформативністю, аргументованістю та високою логічною культурою в цілому, а також інтелектуальною прогресивністю та естетичним оформленням. Стосовно теми красномовства, у мене все. Заразх всі можуть прямувати на полювання, щоб здобути провізію для себе, а ввечері ми продовжимо, так би мовити «лекції», проте вже на тему «медицини».

Емма з Аланом спустились з пʼєдесталу, дівчина сказала головному герою, що його промова чудово поставлена, а вміння зацікавити натовп− неймовірно корисний талант.

Час сплинув швидко, вже до шостої години вечора, інфіковані знову були готові слухати Аллана:

− Зараз я розповім вам про елементарні ази медицини та загальні поняття, що таке медицина. Медицина − це сукупність наук про хвороби, їхньому лікуванні та запобіганню. ЇЇ також можна назвати «мистецтвом зцілення». Ця тема допоможе вам впоратись з різноманітними травмуваннями і як надати один одному першу медичну допомогу. Чому це важливо? − запитаєте ви. Тому, що рано чи пізно настане час, коли ваше здоровʼя, або ж життя ваших рідних та близьких буде «триматися на волосині», і щоб продовжити ці безцінні хвилини, години, дні, тижні, місяці та роки життя, необхідно володіти певними навичками. Існує кілька видів медицини:

1. Наукова.

2. Практична.

3. Діагностична.

4. Ядерна.

5. Військова.

6. Радіаційна.

− В нашому випадку, сучасних ліків на острові ми не маємо. Не маємо і розуміння, які вони на вигляд. Для цього існує лікування без ліків та називається «рефлексотерапією». Це один з найефективніших методів безмедикаментозного лікування. Рефлексотерапія дозволяє впливати на всі органи та системи організму за рахунок активації внутрішніх резервів, володіє потужним знеболюючим, протизапальним а також імуномодулюючим ефектом. До відомих різновидів рефлексотерапії можемо віднести акупунктура. Але оскільки ви не маєте плоті, окрім ваших лідерів, найкращим методом лікування для вас буде мікрострумова терапія. Як би це не звучало смішно, вам потрібно буде зайти по пояс у воду, де плавають електричні вугрі. Буде достатньо малесеньких імпульсів струму. Вугов використовує напругу від трьохста до шістсот вольт. Атака електричного вугря складається з чотирьох до восьми розрядів короткими чергами. Сьогодні, я вважаю, цього буде достатньо. Завтра розберемо останні дві теми для вивчення − «ремесло та бартерний обмін» а також «стихійні лиха». Нікого більше не затримую.

Зустрінемось на цьому ж місці зранку.