Настав ранок. Емма зібрана підійшла до Алана зі словами:

− Ось і фінішна пряма твоїх пошуків. Тобі залишилося знайти найчистішу з негативних емоцій − страждання. Ти сам бачив, як воно мені доводилось, коли я дізналась, що життя Балу тримається на волосині, і, тому, сьогодні все вирішиться, як з ним, так і з тобою. Я втретє піду на макове поле, щоб потім створити ліки, а ти вирушай до кривавого струмка. Знаходиться струмок на сході. Мапа детально підкаже, яким чином тобу буде легше туди дістатися. Першим слово «страждання» описав у своїй книзі Йоган Вольфганг фон Гете. Книга називається «Страждання молодого вітру». Квітка, яку тобі потрібно знайти, називається − хірантодендрон пʼятипалий, або ж, як кажуть в народі − «рука диявола».

− Першим, хто знайшов цю дивну рослину був іспанський ботанік Вісенте Сервантес в 1975 році та описав він її так: дерева хірантодендрону пʼятипалого сягають двадцять сім метрів завдовжки, а їхні стовбури в обхваті можуть доходити до двох метрів. Листя хірантодендрону пʼятипалого крупні, черешкові, серцевидні, неглибоколопасті, знизу овкриті пухом, з червоноватими прожилками, які розташовані по черзі. У квітки хірантодендрону пʼять шкірних чашолистиків, з яких ростуть пʼять яскраво-червоних величеньких зігнутих тичинок, які виглядають, наче руки, що тягнуться доверху.

«Кістки» та «кігті» утворюють тичиночні нитки та пильовики. Діаметр квітки до десяти сантиметрів. Плоди рослини крупні, продовговаті, мають пʼятилопасні капсули, в яких міститься чорне насіння. Більше мені немає чого тобі сказати, час діяти.

Уважно розглянувши мапу, Алан вирушив до тієї річки. Вже на місті йому здалося, наче тут було побоїще. Засніжені окраїни перемішані з пурпуровим червоним кольором були неймовірно прекрасними, а трохи далі від струмка було криваве заглиблення, в якому проростала квітка хірантодендрону. Алан відчував у цій всій красі підвох, але в нього не залишалося вгшого вибору, окрім як зайти по коліна в це «месиво». Щойно обидві його ноги торкнулися дна, він одразу ж почав відчувати больові як внутрішні так і фізичні відчуття − все тіло звело, в розум вичерпувався від різних негативних імпульсів. Простягнута ним до квітки рука провалилась донизу через втрату сил. Усвідомивши, що без сили волі тут не обійтись, Алан іншою рукою дістав ніж тапомістив йогособі між двома рядами зубів. Впавши від браку сил спочатку на коліна, а потім обома руками, занурився з головою в цю заглибину, далі з самої основи зрізав квітку махнувши своєю головою.

Вдосталь насьорбавшись червоної рідини він кинув ніж на берег та йому не залишалося нічого іншого, окрім як схопитися зубами за хірантодендрону та з останніх сил вистрибнути з цієї кривавої безодні.

Ось, Алан лежить на березі, на спині, з квіткою в зубах та розуміє, що тепер в нього є всі емоції, залишилося лишень зашити квітку в своє тіло та він знову зможе відчувати всю їхню палітру. Вирівнявши дихання, головний герой встав, підібрав ніж та вирушив до сховища.

Емма вже була на місці та готувала останню порцію морфіну для Балу.

Алан тим часом розрізав останній шрам на лівій ключиці та помістив туди хірантодендрон. Раптово він поглянув на свої руки та побачив знову свої вени та сухожилля, радощам не було краю. Дівчина сказала йому, що мовою квітів хірантодендрон пʼятипалий говорить: «Варто спостерігати за тобою», а також додала:

− Можу тебе привітати, ти виконав колосальну роботу, щоб знову повернути себе.

Аллан відреагував на слова Емми:

− Як же я неймовірно почуваюсь, але, доречі, навіщо потрібні страждання?

− Страждання викликають плідні, кардинально трансформовуючи душевне напруження, яке на емоційному рівні допомагає людині усвідомити те, чому варто трапитись. В стражданнях людини відкривається глибока мудрість, яка вища за здоровий глузд. А тепер, поверни мені ніж та ходімо зробимо останній укол, який вирішить подальшу долю Балу.