За вечірнім столом Алана як і було раніше сказано, потягнуло на відверту розмову, він запитав:

− Емма, скажи мені буд ласка, як ти ставишся до поняття справедливості вцілому? − Для мене − це принцип, завдяки якому людина повинна отримувати те, на що вона заслуговує. Маю на увазі як позитивні так і негативні вчинки. Справедливість, як на мене, означає, що нагорода потрібна бути рівноцінне досягненням, а покарання – рівноцінне злочинам Якщо говорити відверто, це запитання викликало в мене гнів, оскільки несправедливості в світі занадто багато, і, на превеликий жаль, нам доводиться боротися з нею.

Ось тобі і наступне завдання, а саме, знайти квітку під назвою «чорна петунія», яка уособлює емоцію гніву.

− Фармакологічні властивості петунії до сьогодні майже не вивчались, але все ж, як виявилось, запах петунії сприятливо впливає на стан організму, як людини, так і тварини: підвищує працездатність, покращує роботу серця та судин, активує захисні властивості організму, стимулює харчування. Саму ж емоцію відкрив світу американський філософ та психолог Уільям Джеймс. Він також є одним з засновників прагматизму та функціоналізму. А якщо ширше обговорювати саму квітку, то її історія наступна, вона вперше потрапила до рук ботаніків в 1793 році. Відомий спеціаліст в цій області Жан-Батіст Лемарк, назвав її Nicotinia, що перекладається як «нікотин». Потім рослину перейменовували кілька разів. Вперше культуру почали піддавати селекції в Європі, а в 1843 році відомий ботанік Вільморен поєднав гібридні сорти петунії в один клас. В результаті селекційних робіт спеціалістам вдалося вивести квіти з махровими пелюстками.

В порівнянні з новими сортами гібриди першого покоління були менш пристосовані до погодніх умов та зовнішніх подразників. Також, існує легенда, яка розповідає про життя дівчини Петунії, яка любила збирати запашні квіти в горах. Страшний та злий дракон, який проживав в цій місцевості, одного разу побачив дівчину, яка вразила його своєю красою. Дракон схопив Петунію та забрав із собою. Опинившись в лігві дракона, дівчина обійшла приміщення та заспівала. На її неймовірний голос злетілись всі пташки. Вони сказали Петунії: «За свій спів проси все, що забажаєш, ми все зробимо!». Красуня попросила принести їй найгарніші квіти, щоб потім виготовити з них фарби для малювання. Кажуть, що серед усіх квітів, найпрекраснішими були петунії, яку назвали на честь дівчини.

Отримавши бажане, Петунія звернула увагу на стіни печери − вони були ідеальним полотном для малюнку. Дівчина розмалювала всі стіни яскравими малюнками. Дракону це сподобалось та він вирішив відпустити Петунію. Квітку можна знайти на місцевості, яка відмічена на мапі під назвою «випалена земля». Я з Балу піду з тобою, але ми будемо лише спостерігати. Ти повинен налаштувати себе, Алан.

Пішли, і ти побачиш, що я мала на увазі.

Прибувши до місця, герої зіткнулись з відчуттям, наче тут відбувся апокаліпсис. В полі зору не було ні рослин, нічого живого, лише полумʼя, яке розгоралось знову і знову під натиском вітру. І лиш з центру цієї землі стирчала одна єдина вціліла чорна петунія.

Алан запитав у Емми:

− Я звісно все добре розумію, але яким чином я маю це зробити?

− Босий. Лишень твоє тіло може витримати цей жар, взуття ж розплавиться лиш потрапивши на вугілля. По-перше, дай своєму тілу відпочити, по-друге, розвантаж розум та згадай, які випробування тобі вже вдалося подолати.

Алан зняв взуття, як йому і сказала Емма, а потім повільно, але впевнено почав йти через вогонь, промовляючи собі:

«Я вижив, тому, що вогонь всередині мене горів яскравіше, ніж навколо мене». Без поспіху, герою все ж вдалося пройти вогняну ділянку та прямо на місці зрізати квітку. яку він тримав в руках так, наче тримає новонароджену дитину. Щастя Емми не мало меж, вона заледве повірила, що має справу з особистістю, яка змогла це зробити.

− Неймовірно…Вийшло! Взувайся та швиденько повертаємося додому.

Прибувши, Алан почав для себе вже стандартну процедуру, але одразу ж перед надрізом в правий бік грудей, Емма сказала, що мова петунії каже − «Я не задоволена твоєю поведінкою!» після цих слів, Аллан з жорстокістю закінчив процедуру та вираз обличчя головного героя змінився, став злісним та агресивним відносно свого здоровʼя. Ноги пекли, стільці були розламані, а Емма була надзвичайно наляканою таким перебігом подій, що її не на жарт зачепило, проте відступати просто так вона не планувала, зібравшись з думками, повна рішучості дівчина спробувала заспокоїти Алана:

− Прошу тебе, зупинись. Ти не зміниш ситуацію, якшо це заволодіє тобою. Холоднокровність, навіть по відношенню до тих же інфікованих, наше все, зрозумій ти це нарешті. Тобі потрібно знайти квітку яка уособлює обурення. Простіше кажучи, обурення − це незадоволення, злопамʼятність та злоба. Також обурення вважається певною мірою мстивістю. Це те, що тобі потрібно − солодкий смак помсти, коли ти доводиш людям, що ти чогось вартий, що може бути краще… Тому, воно тобі необхідне. Тобі варто вирушити до лісового масиву, який знаходиться одразу ж за моїм домом − буквально півтора кілометри звідси, та взяти квітку тирлича, а я зачекаю на тебе тут. В народі тирлич використовували в якості загальнозміцнюючого, протикашльовий, протиглистового засобу. Відвари рекомендували при ревматичному артриті, подпгрі, скорбуті, жовтусі, печії, закрепах та навіть при алергічних захворюваннях. Квітки вузько-дзвоникуваті, довжиною два – два з половиною сантиметри, розташовані на віршині стебел в пазухах верхніх листків. Пелюстки всередині сині, ззовні − сіро-зелені. Назва роду походить від імені іллірійського царя Гентиса (ІІ ст. до н. е.), який, за переказами, перший відкрив лікувальні властивості рослин цього роду та лікував чуму корневищами довтого тирлича. Можливо, ти хотів у мене щось запитати?

− Так, навіщо мені гнів?

− Ціль гніву − підтримання виживання. Він загострює увагу та змушує остерігатись потенційних загроз. Гнів − це природня реакція, коли ми піддаємось нападам або небезпеці, як фізичній, так і емоційній. Він змушує швидше діяти, задля власного захисту. З тебе досить, вирушай на пошуки тирлича. Не пройшло навіть години, як Алан повернувся не з пустими руками, Емма негайно вичавила всі соки з пелюстки та дала випити головному герою. Алан почувався набагато краще, а Емма промовила: − Мовою квітів терлич символізує перемогу більш достойного.