Світа явилася на Землю. Вона була шокована побаченим і головний герой попросив її про допомогу.
Всі, з ким залишилося розібратися, так це з Ліліт, і двоє єдиних хранителів з групи не розуміли, як це зробити.
Тоді Світа простягла в руки головному герою пляшечку з кров’ю, яка була змішана з водою і не мала в’язкості, Кайден запитав, що ж це, і Світа відповіла:
– Кров Ісуса Христа. Єдиний екземпляр, який мені вдалося видобути в римо-католицькій малій базиліці в Брюгге, Бельгії. Цієї крові буде достатньо, щоб здолати Ліліт. Варто навіть просто, щоб кров потрапила їй на шкіру і Ліліт настане кінець. У тебе буде лише одна спроба це зробити, більше такого екземпляра у світі не існує. Я захищатиму вас від її чар, все, що від вас залежить, це піді-братися до неї впритул і не розбити пляшку. Ведіть мене – варто покласти край цій війні.
Світа, Кайден і Бйорн піднялися на гору, де стояла Ліліт з піднятою головою і дивилася на промінь, далі її погляд упав на Кайдена, і вона почала говорити йому:
– Давно не бачилися, хлопче. Я здивована зробленою тобою роботою, знаєш, більше мені втрачати нічого, все, чого я тепер найбільше хочу, так це розкрити
твоє жилисте горло і щоб люди назавжди забули про ваше існування, про що я звичайно подбаю.
Ліліт атакувала своєю магією, вона спробувала накинути ефект ненависті на хранителів, але Світа парирувала її чари шляхом вивільнення своєї, яка дарувала любов і турботу. Дві магічні протоки зіткнулися один з одним, тоді Бйорн і Кайден кинулися в бій, ось як уже двоє хранителів були готові завдати удару Ліліт, не втративши видимості, відштовхнула Бйорна крилом на край гори, а Кайдена своєю вільною рукою ударила по обличчю і подряпала його по всій поверхні. Головного героя від удару повалило на землю, а Бйорн встиг ухопитися за виступ і тримався за нього, щоб не впасти у прірву.
Кайден крикнув Світі:
– Підтягни Бйорна, він потребує допомоги… Світа перша розірвала магічну протоку і кинулася на допомогу Бйорну, Ліліт подивилася на Кайдена, що лежить на землі, і сказала:
– Вони мені не такі важливі, мені потрібний тільки ти.
Поки головний герой лежав обличчям до землі, він розкрив пляшечку і набрав повний рот крові Ісуса. Ліліт підійшла до Кайдена і схопила його прямо за горло, далі підняла над землею і все, що вона сказала дивлячись йому прямо у вічі, це було:
– Тепер тобі нікуди тікати!
Після цих слів головний герой потоком виплюнув усю кров прямо їй в обличчя. Ліліт кричала від болю, адже кров, яка розтеклася по ній, почала роз’їдати все її тіло.
Передсмертними її словами були:
– Я не змогла здійснити їхній прихід. Нефіліми… НІІІ!
Далі душа і тіло Ліліт захопив промінь, який після всього був закритий.
На Землі знову з’явилося сонце. Ті, хто залишився живим, кричали “Перемога! “.
Світа і Бйорн підійшли до Кайдена і обійняли його, після чого головний герой сказав:
– З Герцогами покінчено. Ми змогли це зробити.
Бйорн, відводь свої війська – ми повертаємося до Президії.
Прибувши до Президії, народ спочатку вшанував пам’ять тих, хто віддав життя під час Священної битви, далі Бйорна визнали новим старійшиною, а Світа зробила Кайдена своїм безпосереднім помічником у Храмі. Бйорн і Світа захотіли сказати свої останні слова в цій історії:
(Світа) Родимкою десь на шиї чи шрамом малим на шкірі бути в тебе хоч десь..
(Бйорн) Пам’ятай і не забувай, на добро треба відповідати добром, а на зло – справедливістью.
Подяка:
1) Євген Бершадський (Бйорн)
2) Дарія Туглук (Душа)
3) Віктор Тихоненко (Азар)
4) Максим Чельнік (Пірр)
5) Владислав Голуб (Олаф)
6) Вікторія Оденбах (Рагна)
7) Валерій Семенов (Стен)
8) Шуляк Дмитро (Ульвар)
9) Христина Артеменко (Хейла)
10) Артем Царук (Вермунд)
Очі солдата багато розкажуть,
В них одночасно порятунок і втрата,
Там історія загибелі друга і брата,
Там туга за домом, там чиясь рідна хата.
Очі солдата практично не плачуть,
Правда, це ще багато не значить,
Очі бачили смерті знайомих, Відбиток
від куль в чиємусь шоломі, Обгорнуте
тіло, холодні долоні…
Очі солдата… в них багато історій.