Священна битва – Розділ 20

Зміст

Пролог | Розділ 1 | Розділ 2 | Розділ 3 | Розділ 4 | Розділ 5 | Розділ 6 | Розділ 7 | Розділ 8 | Розділ 9 | Розділ 10 | Розділ 11 | Розділ 12 | Розділ 13 | Розділ 14 | Розділ 15 | Розділ 16 | Розділ 17 | Розділ 18 | Розділ 19 | Розділ 20 | Розділ 21 | Розділ 22 | Розділ 23 | Фінал

Прибувши Армією до міста, де панує абсолютне зло, хранителі зайняли позиції по периметру, щоб відганяти демонів і залишити територію. Тут були всі масті демонічних істот, річкою лилася кров, змішуючись із дощовою водою. Війна не буває безслідною, вона приносить страждання, біль, безвихідь, втрату надії і ціле покоління скалічених доль, війна також впливає на масштабні екологічні проблеми, такі як:

1. Зміни клімату.

2. Викид хімічних речовин та важких металів.

3. Забруднення повітря.

4. Руйнування озонового поля.

Єдине, сприятливо впливає війна на розвиток культури, оновлює, викликає, зміцнює думки і дає поштовх. З іншого боку, війна – розбиває братолюбство і єднає народи, оновлює людство. Людиноподібність – найбільше розвивається лише на полі бою. Група хранителів повільними, але впевненими кроками прорубувала в прямому сенсі цього слова шлях до першого Герцога, через кілька днів вони все ж таки добралися до мети, і те, що відбувалося далі, шокувало всіх без вийнятку – Астарот катував людей відчаєм, він поставив усіх, кого зумів зловити з людей, на коліна, зв’язав їм руки за спину і змушував своєю магією втрачати надію, завдяки чому люди благополучно розбивали один одному голови, перегризали самі собі зубами життєво необхідні органи.

Хранителі не могли спостерігати за цим і набравшись сміливості, а також впевненості кинули виклик Астароту.

Герцоги були розумні, як ніколи, могли прорахувати хід дій противника наперед, завдяки чому були досконалою зброєю. Астарот заговорив:

– А ось і винуватці свята… прийшли рятувати цих мішковин із плоті та крові? Мій клан подбав про те, щоб зловити їх якнайбільше і ви почули їх благання про допомогу.

Астарот сидів на пекельному троні, позаду якого був його клан під назвою “Ікло”. Вони були попелястого кольору з понівеченими обличчями, але людською поведінкою. Вочевидь, таким чином він вербував людей на свій бік, а потім перетворював на подобу себе. Астарот дав команду:

– Взяти їх.

Зграя налетіла на хранителів разом із Герцогом, бій був дуже тривалим, демони падали один за одним, а ось сам Астарот мав невразливість до будь-якого типу зброї, а також не відчував фізичного болю від слова зовсім. Тоді один із людей пошепки сказав Кайдену одну річ, тому що головний герой був найближчим до нього:

– Книжка. Візьміть книгу, що лежить за моєю спиною, і прочитайте заклинання, яке використовують чаклуни, тільки так ви зможете впоратися з Герцогами.

На тридцять другій сторінці заклинання під назвою “душевний опік”. Одна тільки примітка – демон не повинен рухатися, ви повинні зафіксувати його в одному положенні і утримати до того моменту, поки не дочитаєте заклинання до кінця.

Як тільки Кайден узяв книгу в руки, Астарот став ціпеніти і сказав:

– Досить з вами гратися!

Він став розкидати хранителів, як м’яких іграшок, далі сталися втрати, серед яких були Пірр і Стен – Астарот проткнув їх своїми пазурами. Старійшина розлютився і почав кричати:

– І як нам з ним боротися?!

Кайден передав книгу Азару і попросив, щоб той читав заклинання на тридцять другій сторінці, а також щоб наказав групі утримати демона. Старійшина так і вчинив, після чого хранителі накинулися на Астарота і тримали його за що тільки було видно, далі Бйорн схопив демона за роги і поставив на коліна, старійшина читав заклинання, а в Астарота почала палати грудна клітка доти, доки не були чути з його тіла крики, які вирвалися назовні, демон мертво впав на холодну землю, а значить, з першим Герцогом було покінчено, а Ізраїльські ворота були звільнені.