Кайден отямився від гучного дзвону кольчуги об землю. Розплющивши очі, побачив когось, що стоїть перед ним. Головний герой подумав: ‘Невже це сам ангел…’ Він був прямоходячим і кремезним, одягнений у попелясту броню, мав маску на все обличчя з металічною решіткою замість рота, меч на який не можна було просто так подивитися через чисте світло, що могло призвести до сліпоти, ремінь у пряжці, в якому фіксувалися два мечі тичкового типу з дамаської сталі, м’які чобітки з ошатною вишивкою, а також зверху мав мантію з капюшоном і бойові східні рукавички, на яких кріпилися металеві пазурі замість кінчиків пальців. Але найбільшою особливістю були величезні розмашисті білі крила, які означали перевагу. Він сказав:

– Одягай ці обладунки, це наша броня хранителв, виглядатимеш як ми.

– Але як тебе звуть?

– Бйорн. Я – хранитель, а точніше, один з них, саме я нестиму відповідальність за твою безпеку.

Він дав 10 хвилин на те, щоб Кайден одягнувся, єдина між ними була різниця в тому, що Кайден не мав крил.

Після чого, хранитель став на коліно, опустив голову і простяг у двох руках той самий шолом, наповнений водою, змішаною з кров’ю. Кайден цю ж хвилину прийняв від Бьорна цей шолом і одягнув на себе. Настало величезне полегшення. Бйорн сказав:

– Тепер, коли ти повністю споряджений, я хочу тебе познайомити з нашим світом.

– Але як щодо тих, якщо їх можна так назвати ‘жінок’?

Бйорн зробив крок убік, а за ним лежали тіла цих дів з відірваними крилами та відкритими очима на холодній землі.

– Ти це зробив сам? Щодо їх у мене більше нема питань.

Хранитель лівою рукою простяг на всю ширину свою мантію і там утворилася дзеркальна рамка, що світилася – це був розрив у просторі-часі неприродного походження, що дозволяє матеріям миттєво переміщатися між двома точками. Бйорн сказав:

– У тебе є пульс, отже, у нас все ще є мета. Вперед, мені варто тебе познайомити зі своєю сім’єю.

Нахиливши голову, Кайден перетнув межу порталу, опинившись на півострові під назвою «Президія». На цьому півострові були збудовані будівлі вздовж вигнутої стіни кільця, що, за задумом, вписується в навколишнє середовище.

Президія – серце всієї Цитаделі хранителів.

Десятикілометрове кільце, що є центром, своєрідним наріжним каменем Цитаделі, служить домом усім хранителям. Інтер’єр президії відповідає планеті-саду вищого класу. Не була втрачена жодна деталь, у наявності: зелені луки, дерева (у тому числі і вишневі), вежа цитаделі прикрашена сакурою, велике прісноводне озеро, штучне сонячне світло, хмари та легкий бриз, за допомогою обертання підтримується комфортна гравітація 0,3 G (1 G на землі). Президія проходить своєрідний скорочений цикл день-ніч, при тривалості ночі в шість годин. Знамените озеро Президії служить резервуаром, незалежним від систем водопостачання різних секторів. Природно, вода в озері попередньо очищається від бактерій, здатних викликати хворобу або алергічну реакцію. І в самому серці всього – вежа Цитаделі, місце, де Рада Цитаделі із загартованих хранителів і одного старійшини дають аудієнцію всім своїм братам і сестрам і приймають рішення, що впливають на життя всього простору Цитаделі. Після побаченої краси, у Кайдена відвисла щелепа, ще довгий час головний герой дивився навколо і до останнього не міг повірити в побачене, промовивши вголос:

– Так от кому потрібна моя допомога в битві, тільки про яку саме битву йтиметься і з ким?

Бйорн звернувся до Кайдена, сказавши, що старійшина терміново хоче їх побачити.

– Пішли, рада нас чекати не буде.

Підійшовши до входу в Цитадель, головний герой побачив варту з двох смарагдових хранителів, на що Бйорн сказав йому:

— Так одягнені тільки ці двоє, у разі нападу на наш півострів вони будуть першими, хто зобов’язаний будь- що захищати Старійшину, адже смарагдовий обладунок не переможе жодна магія. Один із сторожів зупинив

Бьорна та Кайдена і попросив назвати пароль, Бйорн сказав:

– Séquito (з іспанської – Світа).

Щойно у головного героя постало питання, тут же Бйорн перебив його:

– Не квап події, все дізнаєшся, як тільки Старійшина на офіційно прийме тебе в наші ряди. Приготуйся до ритуалу.

Двері Цитаделі були зачинені на замок безпеки, і тіль- ки завдяки паролю можна їх відчинити. В іншому випадку, якщо двері були заблоковані через небезпеку або по причині поломки, то її можна було відкрити завдяки спеціальному гелю під назвою Бруно-Гель, який видавався раз на тиждень тільки тим, хто захищає інтереси і бере участь на всіх заходах Президії. Увійшовши всередину Цитаделі, Кайден побачив безліч ресторанів, барів та розкішних місць відпочинку, які розташовуються не лише на нижніх, а й на верхніх рівнях станції. Сама ж Цитадель мала двадцять поверхів, так само там були офіси та резиденції, які не розділялися стінами. Така відкритість ніяк не позначається на зростанні злочинності – вся територія, як Цитаделі, так і Президії, знаходиться під контролем засобів спостереження та посилено охороняється Службами Безпеки, які поділяються на чотири категорії:

1. Відділ громадської безпеки – складається з одних офіцерів хранителів і реагують на події всередині Цитаделі.

2. Відділ розслідувань – складається зі слідчих, котрі займаються пошуком злочинців.

3. Відділ митного контролю – займається оглядом пасажирів та вантажів, які прибувають на Цитадель.

4. Відділ патрулювання – займається патрулюванням по всій території Президії.

Сама ж служба безпеки перебуває у підпорядкуванні Ради Цитаделі. Служба Безпеки налічує вісімдесят тисяч хранителів, які забезпечують порядок на всій території. На двадцятому поверсі Цитаделі, де розташована сама рада, знаходиться стикувальний шлюз, в якому є човни для аварійної евакуації членів Ради. Проходячи через всю красу оточення, Бйорн і Кайден увійшли в ліфт, який менше ніж за п’ятнадцять секунд піднявся до останнього двадцятого поверху, і ось перед ними постала величезна зала, де навколо стояли сімнадцять загартованих у боях хранителів і прямо по центру біля голографічної карти світу із Жезлом в одній руці стояв Старійшина, який сказав:

– Підійдіть ближче, діти мої, я маю безліч запитань до новоприбулого.

Переступивши поріг зали, Старійшина попросив Бьорна відійти вбік і похвалив його за успішний захист і супровід головного героя.

– Що ж, Бйорн, будеш нагороджений почесною нагородою в якості недоторканості для всієї Служби Безпеки, я повідомлю їх про це. Але як щодо тебе, хлопче, яке твоє ім’я?

– Кайден.

– Ох, це ім’я мені дуже знайоме.

Пролунало зустрічне запитання Старійшині від чого той приємно здивувався.

– Мені подобається твоє нахабство, Кайден. Моє ім’я Азар. Ми всі між собою рівні і обходимося одним лише ім’ям. Так от, до діла, нам усім дуже цікаво, який був твій шлях тернистий, щоб потрапити сюди, розкажи нам про нього.